Наочність на уроках. Все про якісні демонстраційні навчальні засоби
Що зробити, щоб зацікавити учня на уроці? Якою має бути сучасна подача матеріалу? В цей нелегкий час (дистанційна або змішана форма навчання) потрібно знаходити різні методи, щоб викликати інтерес до навчального матеріалу на уроці, потрібно цікаве та змістовне проведення уроку з залученням всього класу (опитування, відповіді, здогадки – інтерактивна форма взаємодії з класом) і широке впровадження наочності.
Зміст статті:
- Вступ: пояснення значення наочності на уроках та її вплив на навчання.
- Роль наочності на уроках: опис функцій, які виконує наочність у процесі навчання.
- Види наочності на уроках: огляд різних видів наочності, що використовуються на уроках.
- Інструменти та методи застосування наочності на уроках: опис практичних методів та прикладів використання наочності на уроках.
- Переваги та недоліки використання наочності на уроках: обговорення плюсів та мінусів використання наочності на уроках, а також способів покращення ефективності її використання.
- Висновки: короткий підсумок основних тез статті та рекомендації щодо використання наочності на уроках.
За допомогою рiзних видiв наочності, а саме: навчальні картинки та схеми, демонстраційні моделі та макети, колекції та гербарії, навчальні відеоматеріали, аудіозаписи та комп’ютерні програми – вчитель активізує процес навчання та допомагає спрямувати увагу на важливих моментах уроку, полегшує засвоєння інформації та економить час, використовуючи сучасні рішення.
Наочність це зручний та важливий засіб навчання, що розвиває уяву та мислення, стимулює розвиток пізнавальної та творчої активності, сенсорні відчуття, підвищує якість засвоєння матеріалу учнями на уроці.
З самого раннього дитинства діти вивчають світ через пізнання. Щоб ознайомитись з невідомим предметом дитина має його оглянути, розпізнати форму та колір, визначити смак, запах та свої тактильні відчуття. Будь-яке мислення відбувається на основі даних, що здобуті в безпосередньому контакті з предметами, процесами чи явищами. І далі цей отриманий матеріал підлягає розумовій обробці.
Навчання у школі – це певний пізнавальний процес. У початковій школі практично кожен урок використовують, в тому числі, і наочні засоби. Нерідко використовують декілька видів наочності для вивчення одного об’єкта. На уроках учні отримують різноманітні знання, що вже встановлені різними науками чи засвоюють теореми на основі моделей чи схем. А от виконуючи практичні роботи або завдання, учні самостійно аналізують процеси та явища, розглядають предмети, порівнюють їх, проводять навчальні дослідження, роблять висновки та використовують знання на практиці.
Є такий вислів “краще один раз побачити, ніж сто разів почути” – саме це свідчить про наочність. Близько 90% інформації людина отримує через зоровий канал сприйняття, який має в 100 разів більшу пропускну здатність, ніж слуховий. Саме тому, використовувати наочні засоби у навчанні дуже важливо. Вони дають допоміжну наочну інформацію про об’єкт вивчення, викликають уяву та інтерес учнів, допомагають цілісному сприйняттю цього об’єкта, а окремі з них мають і тактильне призначення (як муляжі чи реалістичні моделі).
Наочні засоби поділяються на три види: зображувальні, натуральні та знаково-символічні. До зображувальних відносяться муляжі, копії, картини. Якраз на таких засобах можуть бути виділені чи підкреслені основні тематичні аспекти, що важливі для даного об’єкту вивчення. Натуральні – це географічні об’єкти, тварини, рослини, фізичні та хімічні явища, реальні предмети та процеси, які в натуральному вигляді використовуються у навчальному процесі. Знаково-символічні – це різні схеми, графіки, формули, діаграми (що зображені знаками). Саме ці засоби дозволяють виділити суть предмету вивчення, сприяють розвитку мислення та уяви.
У початкових класах школи мета наочності – розвивати спостережливість та просторове мислення, розпізнавати конкретні властивості предметів та розширювати чуттєвий досвід учнів, навчити систематизації навчального матеріалу, самостійному пошуку інформації на питання до теми. Часто під наочним навчанням розуміють навчання з допомогою зорової наочності. Але не тільки картини, схеми, таблиці та малюнки можуть доповнювати урок, важливо, щоб діти чули правильні зразки мовлення. Це можуть бути записи для прослуховування, читання твору вчителем або учнями.
На уроках державної чи рідної мови важливо використовувати слухові, зорові аналізатори, що сприяють засвоєнню мовного матеріалу (наголос, складоподіл, розрізняти голосні і приголосні, дзвінкі та глухі), читання текстів акторами чи майстрами художнього слова, демонстрація вимови слів та звуків. Мовна наочність розділяється на слухову та зорову.
Слухова мовна наочність – читання текстів дикторами чи акторами, комунікативне слухання, демонстрація правильної вимови звуків та слів та інше. Задача слухової наочності допомогти розвитку вміння слухати та розуміти мовлення, а також розвивати мовленнєвий слух дитини.
Зорова мовна наочність – сприйняття матеріалу через зорові канали. Така наочність пов’язана з демонстрацією ознак, предметів чи подій. Вона необхідна для семантизації нових слів та формування граматичних понять. Матеріали зорової наочності часто оформлюють у вигляді навчальних таблиць. В початкових класах таблиці можуть бути синтаксичними, орфографічними, лексичними, фонетичними та ін. Обов’язково, щоб на таблицях були малюнки чи картинки, вони викликають інтерес та активізують мислення учнів.
Сучасні школярі вже не уявляють свого життя без смартфонів та різних гаджетів. Це може допомогти вчителю стимулювати учнів. Потрібно поставити певне завдання – відзняти на відео дощ чи сніг, зробити фотоколаж чи записати відео-виконання завдання по плану. Результати можуть бути досить вражаючими. Кожен вчитель має у своєму арсеналі свої засоби наочності: відеозаписи, презентації, навчальні фільми, відеоуроки, графічні та художні матеріали, програмне забезпечення до теми уроку та інше.
На сьогодні, майже в кожній школі є сучасні засоби, такі як комп’ютери, проектори, навчальні планшети, інтерактивні панелі та комплекси. Наприклад, на уроках літератури можна продивитись фрагмент кінофільму, що знятий по книжці того чи іншого письменника, прослухати музику як фон до читання ліричних віршів чи прози. Для того, щоб учні яскравіше могли уявити картину життя героя твору, наприклад 19 ст. вчителю недостатньо розповідати, бажано продемонструвати картини чи ілюстрації різних художників того періоду. Учні таким чином поглиблюють свої знання про твір, про героя, його вчинки, про його буденне життя.
Покази таблиць, картин, ілюстрацій, слайдів чи відеофільмів – це наочні засоби, що допомагають вирішити дидактині завдання. Метод ілюстрацій допомагає сформувати наочні образи статичного характеру, а от метод демонстрацій застосовують для створення динамічних наочних прикладів.
Для школярів важливо використовувати прийоми наочного методу навчання, такі як показ способів дій та показ зразка. Ці способи дозволяють учням наслідувати і освоювати нові знання та вміння на основі прикладу. Показ способів дій у певному порядку використовують на уроках музики, образотворчого мистецтва, фізкультури та трудового навчання. Потрібно показувати чітко, щоб учням було зрозуміло, як виконувати кожен рух. Обов’язково треба всі дії коментувати словом. Цей прийом концентрує увагу та пам’ять і спонукає до виконання певного завдання.
Переваги та недоліки використання наочності на уроках
Роль наочності для ефективного засвоєння матеріалу досить велика. Правильне використання наочності сприяє швидкому засвоєнню матеріалу, робить уроки яскравим та інформативними, активізує пізнавальну діяльність школярів.
Давайте розглянемо переваги наочності:
- застосування наочних засобів полегшує процес навчання, мотивує до власних роздумів, активізує психіку, розвиває цікавість та інтерес до отриманої інформації, полегшує процес навчання
- стимулює процес засвоєння знань, стимулює інтерес до навчання
- допомагає сформувати різні уявлення про країну, про мову країни, що вивчається, про природу, про життя людей у певній країні
- наочні засоби збагачують урок зображеннями чи фото, тому що буває, що певний предмет чи явище природи чи певну тварину ми можемо побачити тільки через картинки чи ілюстрації
- наочні засоби сприяють розвитку зорової та емоційної пам’яті, уяви та фантазії
- викликає інтерес до занять мовою, знижує стомлюваність та тренує творчу уяву, полегшує процес навчання
- наочні засоби є додатковим засобом збереження та запам’ятовування інформації
Але існують і певні недоліки наочності:
- організовувати наочність треба правильно. Деякі вчителі не мають чіткого уявлення як треба це робити, щоб було дозовано, цікаво, корисно і пізнавально. Не потрібно перевантажувати деталями
- надмірне захоплення наочністю і неправильне її використання переобтяжує формування певних понять, тому що відволікає увагу учнів від суттєвих ознак оглядових явищ чи предметів і прибільшує другорядні по суті, але більш помітні за виглядом, і це призводить до помилкових висновків
- водночас у школярів треба розвивати не тільки наочно-образне, а і абстрактно-логічне мислення, щоб розширювати можливості сприйняття навколишнього світу, включати логіку, розмірковувати і робити висновки. Не рекомендується надмірно захоплюватись наочними засобами навчання
Модернізація освітнього процесу несе дуже позитивні зміни, як для вчителів так і для учнів. Вона допоможе зробити урок яскравим, сучасним, інформативним та інтерактивним, активізує пізнавальну діяльність школярів. Добираючи наочні посібники до уроку треба комплексно їх використовувати, враховуючи рівень підготовленості класу, його специфіку, емоційний стан, вік – тоді це дасть позитивний результат у навчанні.
Застосування навчальних комп’ютерів, проекторів чи інтерактивної дошки розширює потенціал наочних методів. Інтерактивна дошка дає змогу вчителю керувати демонстрацією комп’ютера, виводити на екран схеми, ілюстрації, всілякі об’єкти, переміщати і змінювати предмети, наближати зображення, щоб роздивитись дрібні деталі. Учитель, готуючись до уроку, знаходить різні посібники, які можна використовувати неодноразово з флешки, робочого ноутбуку чи комп’ютера вчителя.
Доцільне використання наочності забезпечує краще запам’ятовування матеріалу, впливає на сенсорну сферу учня, розвиває мислення, спостереження, стимулює творчу та пізнавальну активність, а також інтерес до навчання в цілому. Наочність потрібно практикувати на всіх етапах уроку. Вона спрощує пізнання, підвищує інтерес до уроку, покращує запам’ятовування матеріалу.
Цікаві рішення на урок, що допоможуть урізноманітнити ваші заняття додатковою наочністю:
- Бесіда – це навчання у формі запитань і відповідей. Використовується для отримання нових відомостей, закріплення одержаних знань, контролю і оцінки володіння навчальним матеріалом, повторення раніше вивченого матеріалу
- Диспут – застосовується при проведенні позакласних заходів при обговоренні навчальних тем, згуртуванні учнів за інтересами
- Екскурсія – захід, що має освітній характер. Під час проведення екскурсії в навчальних цілях відбувається спільна робота вчителя, екскурсовода та учнів
- Експеримент і лабораторна робота – під час проведення практичного заняття учні застосовують отримані знання. Для результативності такого уроку необхідно якісне обладнання, чітка інструкція від вчителя і значення досліду для використання в житті
- Робота з підручником – самостійне вивчення матеріалу, з обов’язковим опрацюванням питань до теми з мотивацією до власних роздумів учня
- Гра – застосовується для проведення дозвілля з елементами пізнавальної діяльності
- Вправи та прикладні задачі – метод для повторення отриманих знань. Виробляє практичні навички і розвиває розумові здібності учнів
У наведених практичних методах навчання в педагогіці можливе застосування різних наочних засобів. Спільне застосування наочних та практичних методів навчання дає кращі результати для навчання.
Перейдіть в каталог, щоб обрати більше різноманітних наочних засобів:
